Опівніч осіння.

Опівніч осіння.
Дощ краплями грає.
А серце не спить,
А серце благає, -
Час зупинити…
Хоч трішки, хоч миті,
Щоб знову почути,
Все те що хотів…
Щоб знову відчути,
Тепло твоїх слів.
Тих слів, що бентежать,
Тих слів, що займають
Палають у грудях
й не відпускають….

Айрин!

О том что осень, не грусти…
О том что дни стают короче,
Что зной несут прохладные дожди
И всё темнее и длиннее ночи..

Ты не грусти что за окном
Скудеет красками природа,
Что мир оделся в серый тон,
И милых глаз не радует погода

Верь в то, что жизнь ещё вернётся,
С теплом приятных светлых дней,
Любовь в тебе ещё проснётся,
И сердце вновь откроет дверь!!!